Коли у фотошколі учню доручили зробити серію фотографій жінок, він, по-своєму інтерпретувавши завдання, одразу уявив дещо більш відверте. Працюючи на заводі, де атмосфера далека від студійної естетики, хлопець вирішив використати ту реальність, що була в нього під рукою. Вибравши момент, він вирушив у душову і потайки зробив кілька знімків, прагнучи зафіксувати оголені тіла в спонтанній і живій обстановці. Для нього ці кадри здавалися сміливими і щирими, наповненими життєвою правдою. Упевнений у тому, що він створив щось унікальне, хлопець із гордістю приніс результати своєї роботи на заняття. Знімки в його руках здавалися шедеврами, здатними справити враження. Однак викладач був спантеличений: «А навіщо вона без одягу? Потрібні ж були портрети!»