Переломний момент

Колись давно я почув дуже добру фразу: «Себе треба творити, а не шукати». Захопившись фотографією вже в 34 роки, я зовсім не вмів фотографувати. І, звичайно, мої перші роботи виглядали примітивно, дешево та зовсім не цікаво. Але я вже тоді розумів, що хочу не просто добре фотографувати, а робити це краще за всіх, кого я або знав. На шляху до цього я багато чого навчався: вивчав найкращі фотороботи популярних фотографів, їздив на різні майстер-класи, дивився сотні відеоуроків. І, звичайно, фотографував, фотографував, і ще раз фотографував.

Поступово знання накопичувалися і їх ставало дедалі більше. Я був переповнений теорією, але мої фотографії все ще були не набагато кращими, ніж на початку мого шляху. У мене не виходило застосувати отримані мною знання на практиці. Було так, що під час фотосесій я дуже переживав, припускався багато помилок і зовсім не міг технічно реалізувати свої задуми.

І ось, під час однієї з моїх фотосесій, «Споглядання» в мені сталося щось переломне. У мене ніби «відплющились очі». Я побачив, зрозумів, відчув, як треба зняти цей кадр: компонування кадру, розташування моделі, ракурс, світло, динаміка, настрій. У мене ніби увімкнулося шосте почуття, про існування якого я навіть і не здогадувався.

Я зняв цю фотосесію. Пізніше зробив легку ретуш та завантажив фотографії на кілька фото ресурсів. Буквально наступного дня я відкрив ці сайти та побачив, що на ВСІХ цих ресурсах «Дівчина з валізою» стала фотографією дня!

Читаючи сотні позитивних коментарів, я посміхався, а по щоках текли сльози. Я зрозумів, що я створив себе як фотографа. «Нарешті це сталося!» – подумав я. Знання, що накопичилися мною, таки знайшли вихід і все було не дарма. Саме того дня у мене з'явилося усвідомлене розуміння того, що ця фотографія – початок мого шляху як фотографа.