14 липня
Літня пора
Та сама година, коли сонце схиляється над горизонтом, а повітря стає золотим і теплим, як дотик. Вона біля води – вільна, жива, безмовна, як сама природа. Її тіло – як берег: м'які лінії, вигини, відбитки. Кожен рух, як хвиля, що перекочується по піску. Річка гладить її шкіру прохолодою, а вітер заплутується в волоссі. Це подих, світло і вода. Це жіночність в її чистому, природному прояві. Де не потрібно слів, щоб відчути. Де ти просто дивишся і всередині стає тихіше.
